Таласотерапія, лікування медом і травами: поради з кримських курортів.

До тимчасової окупації 2014 року Крим був одним із найпопулярніших українських курортів, відомим насамперед таласотерапією та фітолікуванням. Поради, зібрані тут, універсальні: вони стануть у пригоді на будь-якому морському узбережжі.

Таласотерапія

У широкому розумінні таласотерапія — це вплив на організм усіх чинників моря. Насамперед кілька слів про морську воду. За хімічним складом вона подібна до сироватки крові людини, має таку саму лужну реакцію, містить усі солі, виявлені в крові, а хлориди калію, натрію й кальцію — майже в тих самих кількісних співвідношеннях.

Під час купання розчинені у воді солі легко подразнюють шкіру, викликають приплив до неї крові, що сприяє її зміцненню та підвищенню еластичності. Крім того, на організм впливають температура, рух і тиск морської води. Що прохолодніша вода, то сильніше діє купання. Хвилі масажують тіло, посилюють роботу м’язів, які мусять утримувати рівновагу у воді. Різко пришвидшується обмін речовин, у два-чотири рази збільшується обсяг вдихуваного повітря і засвоєння з нього кисню, тренується серцевий м’яз, поліпшується склад крові, активніше працюють усі групи м’язів. Зазвичай купання поєднують із плаванням, що посилює його тренувальну дію на організм. Людям зі слабким здоров’ям найбільше підходить стиль «брас на спині»: він добре розвиває дихання і водночас дає змогу відпочити на воді. Морські купання поліпшують настрій, додають бадьорості, загартовують організм і підвищують його життєві сили.

Однак слід знати міру. Не можна купатися до ознобу: це може призвести до ускладнень і застуди навіть у теплу погоду. Під час тривалого надмірного купання настає вторинний озноб: різко відчувається холод, з’являється тремтіння, так звана «гусяча шкіра». Вторинний озноб свідчить про те, що механізм терморегуляції не справляється. Треба вийти з води, розтертися рушником і одразу вдягнутися, зробити кілька фізичних вправ, а наступного разу скоротити тривалість купання.

Не радимо купатися понад два-три рази на день, а також під час сильного хвилювання моря (3 бали й вище), натщесерце і після рясної їжі. Не можна купатися при гострих захворюваннях суглобів, нервів, нирок (ревматизм, радикуліт, неврит тощо), різних запальних процесах, серцево-судинній недостатності II та III ступеня.

Нагадаємо, що під час морських купань діють і сонячні промені: крізь шар води завтовшки один метр проходить 96 % сонячного проміння. Це варто враховувати тим, кому за станом здоров’я слід обмежити перебування під прямим сонцем. У такому разі купатися рекомендують уранці та перед вечором, коли сонце менш активне.

Приймаючи кліматичні процедури, дотримуйтеся певної послідовності. Прийшовши на пляж, роздягніться в тіні під тентом і прийміть повітряну ванну. Потім перейдіть на відкритий майданчик для сонячних ванн. Після цього відпочиньте в тіні 5–10 хвилин і купайтеся. Якщо купатися не можна, обов’язково оботріться морською водою.

Лікування медом

Споконвіку бджоли дивують нас своєю мудрістю у виборі найцінніших речовин, що входять до складу нектару й пилку.

Мед заповнює майже будь-яку прогалину в щоденному харчуванні. Люди, обізнані з харчовою цінністю меду, вважають його вживання необхідним. У меді містяться вітаміни, органічні кислоти та різні мінеральні речовини, до складу яких входять кальцій, натрій, калій, магній, залізо, марганець, мідь, фосфор, кобальт та інші елементи, потрібні організму людини. Завдяки такому складу мед належить до найцінніших харчових продуктів і має лікувальні властивості. Багато дослідників відзначають, що мед дуже добре діє на людей із різними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, нервової та серцево-судинної систем. Особливо корисний мед для дітей: коли його вживають у їжу, у крові значно зростає вміст гемоглобіну, діти помітно набирають вагу, а опірність організму різним хворобам підвищується.

Мед має бактерицидні властивості, тобто здатен знищувати хвороботворні мікроорганізми, що потрапили в організм людини.

Тибетський рецепт молодості. За популярною легендою, цей рецепт знайшли фахівці ЮНЕСКО у 1971 році в тибетському монастирі: його нібито записали на глиняній табличці в V столітті до н. е., а потім вивчили й переклали всіма мовами світу. Він звучить так:

Візьміть по одній пачці (100 г) ромашки, звіробою, безсмертника, березових бруньок. Подрібніть і зберігайте під кришкою. Увечері візьміть 1 столову ложку суміші, залийте окропом (0,5 л) на 20 хвилин, процідіть крізь тканину (але не марлю) і відтисніть. Налийте склянку цього настою, розчиніть у ньому чайну ложку меду і випийте. Після цього нічого не їжте й не пийте. Цю процедуру проводять перед сном. Уранці підігрійте решту рідини на паровій бані, розчиніть у ній чайну ложку меду і випийте за 15–20 хвилин до сніданку. Робіть так щодня, доки не закінчиться суміш. Курс повторюють через 5 років.

Обіцяний результат: суттєво поліпшується обмін речовин, організм очищується від жирових і вапнякових відкладень, кровоносні судини стають еластичними. Загальний стан поліпшується, відновлюється зір, омолоджується весь організм. Утім, це народний засіб, а не науково доведена терапія, тож перед будь-яким курсом лікування травами та медом варто порадитися з лікарем.

Народна аптечка:

100 г соку, отриманого з м’ясистого листя алое, змішують зі 100 г меду. Приймають по 1 чайній ложці 2 рази на день до їди протягом трьох тижнів при хронічних закрепах і гастритах.

Від кашлю змішайте сік ріпи з медом і пийте по столовій ложці 3 рази на день.

При захворюваннях печінки радять змішати 1 кг меду з 1 кг чорної смородини і вживати по чайній ложці за 30 хвилин до їди.

Мед вважають чудовим засобом від безсоння: за 1–1,5 години до сну випивають столову ложку меду, розчинену в склянці теплої кип’яченої води.

Лікування травами

Лікування травами застосовують із найдавніших часів, але пам’ятайте, що найбільшого ефекту досягають за умови регулярного вживання.

Деревій: багаторічна трав’яниста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, заввишки 40–100 см, угорі розгалужене, біля основи здерев’яніле. Для виготовлення ліків використовують траву й квіти. Деревій застосовують як кровоспинний засіб; водночас він посилює секреторну активність шлунка і розширює жовчні протоки, тому його вживають при зниженому апетиті, виразковій хворобі шлунка, хворобах печінки, нирок і сечового міхура. Крім того, деревій — чудовий засіб для нормалізації обміну речовин.

Глід: невелике (2–5 метрів заввишки) дерево або кущ родини розових із прямими колючками. Для виготовлення препаратів використовують квіти й плоди, які сушать у тіні. Настоянки глоду мають кардіотонічну, спазмолітичну, гіпотензивну та седативну дію. Глід регулює тиск (знижений підвищує, підвищений знижує), зменшує збудливість нервової системи, причому характер дії залежить від дози: малі дози тонізують, великі заспокоюють. Варто також зазначити, що препарати глоду малотоксичні.