На колесах: Варшава та її околиці.

Старе місто (Старе-М'ясто) сходить до 13-14 ст., занесене до списку пам'яток світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Після військових руйнувань були відновлені костели, фрагменти фортечних стін, що залишилися, з передбрамним зміцненням "барбаканом". Це найкрасивіший район столиці. На центральній площі Ринок, у кам'яних будинках розміщуються музеї, культурні установи, галереї, ресторани. На вулиці Свентоянській собор 13-14 ст. На Замковій площі – королівський замок, відновлений після Другої світової війни. Нині музей, де зберігаються шедеври мистецтва та національні пам'ятки минулого. Від замку до палацу у Вілянові веде так званий королівський тракт. Уздовж тракту розташувалися історичні пам'ятки: будинки, костели, готелі, палаци (зокрема будинки Варшавського університету). Уздовж королівського тракту розташувався чудовий палацово-парковий комплекс, споруджений у 18 ст. У Лазенках варто відвідати Палац на Виспі (на острові) – це колишня літня резиденція короля С. А. Понятовського. Королівський тракт закінчується палацово-парковим комплексом у Вілянуві, збудованим наприкінці 17 ст. як резиденція короля Яна ІІІ Собеського. Ця чудова будівля в стилі бароко оточена чудовим парком. Поруч із палацом – музей плаката. У центрі міста на увагу заслуговує могила невідомого солдата, Великий театр (Teatr Wielki) у стилі класицизму (оперні та балетні спектаклі), палац культури та науки – типовий приклад монументальної архітектури соцреалізму (видовий майданчик на 30-му поверсі – загальний вигляд на Варшаву).

Столиця Польщі Варшава розташована на берегах Вісли у центральній частині країни. Це найбільше місто Польщі (велике європейське місто), тут працюють Сейм та Сенат, президент та уряд, це важливий економічний, науковий та культурний центр, найбільший залізничний вузол міжнародного значення та важливий туристичний центр. На лівому березі знаходиться історичний центр Варшави – Старе місто, де зосереджені майже всі пам'ятки історії та архітектури, а на правобережжі, у Празі – промислові підприємства та житлові райони. Під час Другої світової війни місто зазнало масштабних руйнувань, але його історична частина була відновлена працьовитими поляками у первозданному вигляді.

Буквально заповнене середньовічними кам'яними будинками та оточене фрагментами старих фортечних стін з ровом та сторожовою вежею (Барбакан), Старе місто є своєрідною "візитною карткою" Польщі. На майдан Замкові (Палацова площа) розташовуються перший пам'ятник країни – колона Сигізмунда (1644 р.) і Королівський замок (XIII-XIV ст.) – офіційна королівська резиденція Польщі, що виходить на площу годинниковою вежею та Шляхетськими воротами. На Свентояньській вулиці, що відходить від площі, розташовані головний костел міста – кафедральний собор Св. Яна (XIII-XIV ст.) – місце коронації польських королів і пантеон видатних діячів країни, а також костел Отців єзуїтів (XVII ст.). Свентоянська виходить на знамениту Ринкову площу, оточену прикрашеними чудовими фасадами будинками, кожен з яких має власне ім'я – "Під Мужинкем" ("Під негром"), "Під Св. Анною", "Під Базилишком" ("Під василіском") та ін., а кожна зі сторін площі має ім’я одного з відомих варшав’ян. Про трагічну історію Варшави нагадує Історичний музей Варшави у північній частині площі та пам'ятник Повстанцям на перетині Длугої вулиці та площі Красіньських, а також Музей літератури на східній стороні. Тут бере початок найменша вуличка Варшави – Кам'яні Сходки ("Кам'яні сходи"), вимощена 200 років тому. Вуличку Кшіе Коло ("Криве колесо") прикрашає скульптура Сирени – символ міста, створений на честь легендарної істоти, яка передбачила основу міста.

У межах Старого міста знаходиться ще кілька храмів та монастирських комплексів, створених у XIV-XVIII ст., які зберігають видатні витвори мистецтва та пам'ятки національної культури – костел Сакраменток, костел Св. Хреста, де зберігається урна з серцем Шопена, костел Спасителя на Маршалківській вулиці, а також вулички Пекелько, Цельна та Запецек.

Замкова площа з іншого боку є початком Королівського тракту, що простягнувся до Віланова, колишньої заміської королівської резиденції. Уздовж Королівського тракту, що складається, власне, з вулиць Краківське Пшедместье, Новий Свят та Алєї Уяздовську, збереглося чимало архітектурних пам'яток, насамперед – палацово-парковий комплекс Королівські Лазенки (ХVII-ХVIII ст.) з пам'ятником Ф. Шопену та "Палацом на Острові" – великий і відомий міський парк. Не менш цікавими є фігура Божої Матері, пам'ятник А. Міцкевичу (1898 р.), колишня резиденція намісника – палац Радзивіллів, який став Президентським палацом, пам'ятник Юзефу Понятовському, Варшавський університет, Ботанічний сад університету, Академія витончених мистецтв, палац Сташиця з пам’ятником Копернику, площа Трьох Хрестів з величними колонами та костелом Св. Олександра, а також знамениті Уяздівські алеї з невеликим Уяздівським парком та численними старими будинками. У Середмісті варто відвідати площу Юзефа Пілсудського з аркадою колись прекрасного Саксонського палацу і могилою Невідомого солдата, Саксонський парк, забудовану багатими особняками вулицю Мольєра, Національний театр, Єрусалимські алеї, пам'ятник Героям гетто, площу Дефіляд і монументальний Палац культури та науки, споруджений 1955 року, заввишки 234 метри, із «Годинником тисячоліття». У будівлі Палацу зараз розташовані філії польської Академії наук, Варшавського університету, а також Музеї техніки, зоологічний та кілька театрів – Драматичний, "Студіо" та "Лялька" ("Лялька").

Дещо південніше, у Вілянуві, розташувалася ще одна королівська резиденція – чудовий палацово-парковий комплекс Яна III Собеського в стилі бароко (друга половина XVII ст.). Королівську резиденцію оточують два парки – один у змішаному італо-французькому стилі, інший – в англійському.

Варто відвідати Національний музей, у якому зібрано багаті колекції польського та європейського живопису, а також музеї: прикладного мистецтва, технічний, державний археологічний, музей природної історії, музей Війська Польського та ще близько 30 музеїв.

Торунь

Батьківщина Миколи Коперника, а також велике середньовічне ганзейське місто та одна з резиденцій лицарів-хрестоносців. Тут зберігся один із найбільших у Польщі комплексів готичної забудови, занесений ЮНЕСКО до списку пам'яток міжнародного значення. З одного боку Вісли збереглися фрагменти колишніх міських укріплень з воротами та "падаючою вежею" Кшива Вежа ("крива вежа"), а також зерносховища у стилі готики та ренесансу. По сусідству височіють руїни замку хрестоносців (1231), серед руїн якого розміщується музей. Більшість пам'яток архітектури зосереджено навколо Ринку і вздовж вулиць старої частини міста. У центрі ринку знаходиться готична прямокутна Ратуша (XIII-XIV ст.), в якій нині працює Окружний музей, а поряд з ратушею – пам'ятник Копернику (неподалік знаходиться кам'яниця, в якій народився видатний астроном, нині будинок-музей Коперника). У старій частині міста особливу увагу привертають костели Св. Діви Марії, незвичайної архітектури костел Св. Якуба та костел Св. Яна (XIII ст.) з багатим інтер'єром та знаменитим дзвоном "Труба Господа" (1500), другим за величиною в країні. Не менш цікаві "Будинок під Зіркою" (1697 р.) з Музеєм мистецтва Далекого Сходу, старовинний кам'яний будинок з корчмою "Під Розумним Фартухом" (1700 р.), а також військовий форт часів Другої Світової війни та Торуньська астрономічна обсерваторія, відкрита для відвідувачів.

Лодзь

Знаходиться за 130 км. від Варшави – одне з великих міст Польщі. З ХІХ ст. тут збереглися великі текстильні фабрики, робочі квартали, особняки фабрикантів та оточені парками палаци, утворюючи найбільший у Польщі архітектурний комплекс у стилі "модерн". Особливу увагу привертають архітектурний ансамбль "Ксенжі млин", вілла Кіндерманна та численні палаци, у деяких із них нині розмістилися музеї. Своєрідною візитною карткою міста є вулиця Петрківська, на якій розмістилися установи, банки, готелі, ресторани, клуби та великі магазини, а також вулиці Вулчанська та Гданська. У багатонаціональному місті колись збереглося безліч храмів різних релігій. Цікаво оглянути великий історичний єврейський цвинтар, Музей мистецтва, Музей історії міста Лодзь, Білу фабрику Людвіка Гейлера, ректорат Лодзінської Політехніки, палац Познанського, Кафедральний собор Св. Костки, Будинок Петерсі, найбільший у Європі старий промисловий комплекс Познанського та безліч інших пам'яток історії та архітектури.

У 60 км. на захід від Варшави розташована Желязова Воля, в якій в 1810 народився Фрідерік Шопен. Красива садиба (відновлена в 1926 р.), оточена парком з великими зборами дерев та чагарників, привезених із різних куточків Польщі – нині будинок-музей композитора. У музеї відбуваються недільні "Шопенівські концерти", що проводяться з весни до пізньої осені.

Вроцлав — столиця Нижньої Сілезії, місто на обох берегах Одри, відоме каналами, мостами, науковим і культурним життям. Серед його подій — Jazz nad Odrą та Wratislavia Cantans. Історичний центр варто оглядати пішки: на площі Ринок стоїть готична ратуша, оточена кам’яницями. Цікавий університетський комплекс у стилі бароко, зокрема урочистий зал Aula Leopoldina, оздоблений живописом і скульптурою. У Національному музеї представлені живопис, сілезьке та сучасне мистецтво, художнє скло й кераміка. Окрема відома пам’ятка — «Рацлавицька панорама», велике живописне полотно зі сценою битви під Рацлавицями 1794 року. Для відвідування музеїв перевірте актуальні години й правила квитків; окремі експозиції можуть потребувати бронювання.

З Вроцлава дорога веде Ополе через міста Оліву і Бжег, але краще повернутися на міжнародну автостраду Е 40.

223 км. – Бжег. Місто на лівому березі річки Одри. Найвідоміший історичний пам'ятник – замок силезських П'ястів, перебудований у стилі ренесансу, споруджений на зразок Вавеля – резиденції польських королів у Кракові. У замку працює музей. Крім того, в місті варто подивитися ратушу в стилі ренесансу та готичний костел св. Миколи.

267 км – ОПОЛЕ (бл. 130 000 мешканців). Столиця Опольської Сілезії, розташована по обидва береги річки Одри: місто, що потопає в зелені. У місті знаходиться музей Опольської Сілезії (історичні, етнографічні, природничі збори, галерея живопису). У південній частині центральної площі костел францисканців із монастирем 14 ст. та кафедральний собор – споруда у готичному стилі з бароковим інтер'єром. На острові, оточеному водами Одри та каналу, височить вежа колишнього князівського замку. Поруч розташувався амфітеатр, де відбуваються фестивалі польської пісні. У місті можна також відвідати етнографічний музей-заповідник із шинком (національні страви).

299 км – Стшельце-Опольське.

За 14 км на південний захід знаходиться село Гура св. Анни, де на полі бою боролися повстанці під час З-го силезського повстання (1921). Тут також знаходиться бароковий костел та монастир францисканців (під час народних гулянь цікаво ознайомитись із національними костюмами). На горі розташувалися амфітеатр (на 60 000 глядачів) та пам'ятник силезським повстанцям.

За місцевістю Стшельце-Опольське дорога веде на Верхнесилезький кам'яновугільний басейн. Це найбільша у Польщі промислово-міська агломерація з чисельністю населення прибл. 4 млн. на відносно невеликій території розташувалися понад десяток великих міст. Розвиток промислового округу пов'язаний із видобутком кам'яного вугілля та його переробкою. Зосередження промислових підприємств у невеликому районі погіршує довкілля ц викликає сильне забруднення повітря. Далі дорога біжить через північні райони міст Глівіце, Забже, Битом та Бендзіном.

350 км. – Битом. На увагу заслуговують збори Горносилезького музею.

За 5 км на північ від Битома розташоване місто Пекари-Сльонське. З 18 ст. місце паломництва з костелом у стилі неоготики та Кальварією. Цікаво відвідати історичну шахту у Тарновських горах (10 км у північному напрямку). Шахту можна оглянути пливучи на човні підземним туристичним маршрутом.

З Битома можна їхати через Хожув та Катовіце (див. маршрут 5) на Краків, але ми оберемо дорогу через міста Бендзін та Домброва-Гурнича.

367 км. – Бендзін. На Замковій горі височить замок 14 ст, нині музей.

396 км – Олькуш. На центральній площі будинку 16-17 ст. Готичний костел з багатим оздобленням інтер'єру.

За містом починається Краківсько-Ченстоховська височина з мальовничими краєвидами, невеликими вапняковими скелями, що утворюють фантастичні форми, печерами та руїнами середньовічних фортечних замків.

411 км. – Ліворуч дорога відгалужується на прекрасну долину Прондік, розташовану в межах Ойцівського національного парку і врізану в скелі вапнякової будови. У долині височіють руїни замку 14 ст.в Ойцові та замок Пєскова Скеля (31 км) – чудова резиденція, споруджена у змішаному стилі готики та ренесансу, нині музей.