Подорож Китаєм: маршрут класичними містами Піднебесної.

До Китаю зазвичай їдуть мандрівники одного кола інтересів — подивитися пам’ятки давнини. Китайська цивілізація відгородилася від решти світу живою, але майже неприступною перешкодою з тисяч ієрогліфів і звуків дивної, та напрочуд музичної мови. І дедалі більше мандрівників обирають Китай, розуміючи, що ця країна славиться не лише дешевими товарами, а й колосальними архітектурними ансамблями, приголомшливими краєвидами та унікальною самобутньою культурою.

Коли їхати та який маршрут обрати

Найкращий час для подорожі Китаєм — весна та осінь. Літо тут спекотне й дощове, а зими холодні на півночі та вогкі на півдні (за винятком тропічного раю на острові Хайнань). Якщо часу небагато, можна скористатися стандартним туром, що охоплює основні визначні місця. Проте чимало цікавин лежить осторонь освоєних туристичних маршрутів — священні даоські гори (Тайшань, Хуаншань, Емейшань), долини річок (особливо вражає долина річки Ліцзян) та провінція Юньнань з її пишною тропічною природою.

Культурні центри Китаю утворюють гігантський «Золотий трикутник»: в одному його куті — Пекін і Ченде, у другому — Сіань, Лоян і Шаолінь, у третьому — Шанхай, Сучжоу, Усі, Ханчжоу та гора Хуаншань. Класичний двотижневий маршрут: Пекін — Сіань — Цюйфу — Тайшань — Сучжоу — Ханчжоу — Шанхай. Популярні й південні варіанти з Гуйліном (річка Ліцзян) та Гонконгом, а також тури з відвідуванням Тибету. Вартість і програму турів варто уточнювати в туроператорів — ціни суттєво змінюються.

Пекін

Подорож Китаєм логічно починати зі столиці. Пекін увібрав у себе все найвеличніше.

Гугун (Заборонене місто). Імператорський палац у самому центрі налічує майже 10 000 приміщень, розкинувся на 72 гектарах і є найбільшим музеєм КНР. Сюди краще приходити до відкриття, годині о восьмій ранку, поки автобуси не привезли великі групи. На огляд варто виділити цілий день.

Храм Неба (Тяньтань). Одна з найграндіозніших храмових споруд Китаю, збудована на початку XV століття. Тут імператор тричі на рік здійснював Великі жертвоприношення. Серед споруд — круглий мармуровий Вівтар Неба, палац Чжайгун, пагода Зали Жатвенних Молитов (візитівка храму) та знаменитий Зал Небесного Склепіння з унікальною акустикою стіни.

Літній палац (парк Іхеюань). Райське за красою місце з озером Куньмінху, горою Довголіття, численними павільйонами, 728-метровою Довгою галереєю та відомим Кам’яним кораблем. На знайомство варто закласти світловий день.

Юнхегун — монастир тибетського ламаїзму, заснований 1746 року, з 18-метровою статуєю Будди Майтреї з цільного стовбура сандалового дерева. Варто побачити й храм Конфуція (Кунмяо) та даоський храм Білих Хмар (Баюньгуань).

Сіань

Місто в середній течії річки Хуанхе — колиски китайської цивілізації, свого роду китайські витоки. Від колишньої величі збереглася громіздка 14-метрова міська стіна з 13 воротами, у серці старого міста стоїть Башта дзвону (1384 рік), є навіть мечеть у китайському стилі, а за стіною — Велика й Мала пагоди Диких Гусей.

Теракотова армія (Бінмаюн). Можливо, найсильніше враження від усієї поїздки. 1974 року місцевий селянин, копаючи колодязь, натрапив на давнє поховання з 7000 глиняних фігур воїнів і коней у натуральну величину. Кожна фігура має власний неповторний вигляд. Поряд, у Хуацінчі, розташований комплекс гарячих джерел, оцінений ще за часів династії Тан.

Лоян і Шаолінь

Ніч у поїзді відділяє Сіань від Лояна — «столиці 10 династій». Тут розташовані монастир Баймаси (Білого Коня), що вважається найстарішим буддійським монастирем Китаю, та утеси Лунменя — 1300 гротів, 700 ніш і близько 100 000 скульптур і барельєфів Будд і бодхисатв.

За три години їзди на схід від Лояна стоїть легендарний монастир Шаолінь, заснований 527 року. На кам’яній підлозі головного залу Тисячі Будд досі видно заглибини від ніг ченців, що відточували бойове мистецтво. Неподалік — Ліс Пагод (Талінь) із понад 200 пагодами над похованнями шаолінських ченців.

Сучжоу

Місто подарувало світу дивовижні сади. До XVII–XVIII століть тут налічувалося близько 150 садів, частина яких дожила до наших днів. Серед найвідоміших — Сад Скромного Чиновника (Чжочжен’юань), Сад для Прогулянок (Лююань), Гай Лева (Шицзилінь), Сад Господаря Сіток (Ваньшиюань) та Павільйон Хвиль, що здіймаються (Цанланьтін). На знайомство варто закласти щонайменше два-три дні.

Шанхай

Найбільший мегаполіс Азії з населенням у мільйони людей. Місто переважно сучасне: ультрамодерний район Пудун — витрина новітнього Китаю. Серед «вкраплень старовини» — сад Радості (Юй Юань) XVI століття з чайною-альтанкою Хусіньтін посеред озерця та храм Нефритового Будди зі статуями Сплячого й Сидячого Будди.

Ханчжоу

Це Китай у чистому, рафінованому вигляді — класика. Тиха гладінь озера, пагоди й альтанки на пагорбах, острови та чайні плантації довкола міста з приголомшливим ароматом. Тут діють Музей чаю, Музей шовківництва та Музей китайської фармакології. Місто лежить біля початку Великого каналу, який свого часу оспівав Марко Поло. Туристів вражає один із найбільших буддійських монастирів — Храм Усамітнення Душі (Ліньїньси), а навпроти нього — скеля Фейлайфен із вирубаним у камені усміхненим бодхисатвою.